- розвозити
- техн. развози́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
розвозити — о/жу, о/зиш, недок., розвезти/, зу/, зе/ш, док., перех. 1) Везучи, доставляти кожну особу або кожен предмет у певне місце. 2) безос., розм. Доводити кого небудь до стану повної знемоги, знесилення (про дію алкоголю, спеки, духоти і т. ін.). 3)… … Український тлумачний словник
розвозити — дієслово недоконаного виду везучи, доставляти когось, щось у певні місця розвозити дієслово доконаного виду дуже довго і не по суті говорити; згаяти час на щось розм … Орфографічний словник української мови
розвезення — я, с. Дія за знач. розвезти, розвозити … Український тлумачний словник
розвезти — див. розвозити … Український тлумачний словник
розвіз — розво/зу, ч. Дія за знач. розвезти, розвозити … Український тлумачний словник
розвозитися — I розвоз итися вожу/ся, во/зишся, док., розм., рідко. Витратити багато часу на когось, щось. II розв озитися иться, недок. Пас. до розвозити 1) … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки